В світлі пошуків нових історичних дат цікаво звернутися до маловідомих сторінок історії Конотопа часів громадянської війни та революції, насамперед до відвідин міста видатними історичними особами.

З розповідей і спогадів старожилів Конотопа здавна було відомо про факт приїзду у 1919 р. “полум’яного революціонера”, творця Червоної Армії, одного з діячів більшовизму і Радянської держави Льва Давидовича Троцького (справжнє прізвище Бронштейн).

У київських архівах вдалося відшукати коротке повідомлення в конотопській газеті “Правда” за 9 серпня 1919 р. — “Пребывание т.Троцкого в Конотопе».

Л.Д.Троцький був народним ко­місаром воєнно-морських справ у 1918—1925 рр., справжнім творцем і організатором перемог Червоної Армії над білогвардійцями та інтервентами. Старшому поколінню відома знамени­та фраза Троцького під час переговорів у Бресті з німцями: “Ни войны, ни мира, а армию распустить». З того часу ми звикли до образу Троцького, як до образу зрадника. І лише в останні роки відкриваються невідомі сторінки його життя.

Звернемося до конотопської історії Троцького. Він приїхав до нас 8 серпня 1919 р. На загальних зборах міської та районної організацій КПУ він був обраний почесним головою зборів. Виступаючі з доповіддю про сучасне становище в країні, а саме в той час Добровольча армія Денікіна наступала на Україну, Троцький за­кликав до мобілізації членів партії. Він вказав, що необхідно використати досвід Східного фронту. Дав загальну характеристику тогочасної української армії, вказавши, що вона неоднорідна і складається з таких категорій: 1). кур­кульські елементи та агенти Антанти, які прийшли для дезорганізації армії; 2). стійкі та свідомі комуністи; 3). не­свідомі прості люди.

Троцький закликав конотопську партійну організацію віддати кращих комуністів до штабу 14-ї армії, а частину радянських закладів закри­ти. В інших конотопських закладах залишити 1/10 частину працівників, а решту відправити на фронт. Троцький визнав, що червоноармійці погано одягнені, не мають чобіт. Санітарний персонал шпиталів залишає поранених без догляду, поранені лежать просто на підлозі. Закінчив свою промову Троцький закликом до конотопців дати кращих комуністів на фронт. Через деякий час це було виконано. А невдовзі, 19 серпня, денікінці захопили місто і Конотопський повіт. Лише 25 листопада 1919 р. частини 14-ї армії, в складі якої були і конотопці, звільнили Конотоп.

В подальшому Л.Д.Троцький зай­мався залізничним транспортом. Після смерті Леніна міг стати на чолі держави, як один з найвидатніших його наступників. Але 1927 р. був виключений з партії і засланий до Алма-Ати, а згодом взагалі з СРСР. За кордоном створив IV Інтернаціонал, який об’єднав всі антисталінські ліві комуністичні течії.

Переїхав до Мексики, працював над літературними і науковими творами, вів широке листування. Був вбитий 1940 р. Р.Меркадером, який одержав за це звання Героя Радянського Союзу.

Цікаво, що під час перебування в СРСР Троцький виступав проти не­залежності України, але за кордоном пройшла своєрідна еволюція його поглядів, і він, як уродженець Херсонщини, виступав за самостійність України.

Шаміль Акичев, краєзнавець