У світі існує найпрестижніша глобальна організація музеїв та музейних фахівців — ICOM, Міжнародна рада музеїв зі штаб-квартирою у Парижі. У середині червня 2024 року на щорічній нараді керівних органів ІКОМ виступила президент ICOM Ukraine Анастасія Чередниченко.
Представниця України у найрішучіших висловлюваннях вимагала зупинити повзуче повернення в ICOM Російської Федерації. Раніше, ще у 2022 році, РФ було усунуто від участі у проектах ICOM, тому що ця країна-агресор грабувала українські музеї та руйнувала скарби української культурної спадщини під час варварської війни проти України.
До списку вкраденого чи знищеного Росією я додав би ще й об'єкти єврейської спадщини України.
Найгучніша історія у цій сфері пов'язана з викраденням та незаконним вивезенням до Росії двох унікальних артефактів із Тернопільської області. Це сталося влітку 2014 року — на початку російської агресії, але розкрилася ця історія тільки недавно.
Тоді невідомими злочинцями були викрадені трисотлітні різьблені двері із синагоги Чорткова. Приблизно водночас із давньої синагоги в Підгайцях теж зникли унікальні реліквії — барокове білокам'яне різьблене оздоблення ніші з молитвової зали та різьблена таблиця з написом «Ці ворота Господа — праведники ввійдуть через них» (Псалом 118).
Місцеві краєзнавці не знали, куди зникли ці артефакти — поки що не виявили у 2023 році фотографії з вкраденими предметами на офіційному сайті «Музею історії євреїв у Росії».
Цей приватний музей було засновано у Москві бізнесменом Сергієм Устиновим. Як зазначається на сайті, «музей прагне реконструювати цілісну картину єврейського життя на території Російської імперії та СРСР». При цьому зазначено, що «найважливішим способом поповнення колекції музею є експедиції співробітників в Росії та Східній Європі».
Вкрадені у Чорткові та Підгайцях старовинні двері та кам'яна плита були представлені у Москві на виставці «Виклик забуттю».
Таким чином, з погляду музейних працівників Москви, гангстерські нальоти на синагоги України є «експедиціями для поповнення колекції», а нахабне виставлення в Москві вкраденого з України називається «рятуванням від забуття».
Мовляв, «ми не вкрали — ми врятували». Точно з такою ж збоченою логікою російська армія приходить «рятувати» Україну та українців за допомогою ракет та перетворення українських міст на руїни.
Що ж насправді сталося у Чорткові та Підгайцях? Там був грабіж, корупція та вандалізм проти історичних об'єктів. Там були хабарі дрібним чиновникам на місцях, було виламування стародавньої плити зі знищенням зовнішнього декору на стіні синагоги, була контрабанда вкрадених артефактів через кордон.
Обидві синагоги перебувають у списку пам'яток історії національного значення. З таких будівель жодним чином не могло статися вилучення артефактів на законних умовах — лише незаконно, через корупцію та вандалізм. Що й було зроблено на замовлення московського музею.
Байдужість місцевої влади Тернопільської області до долі старовинних 350-річних синагог — це гірка реальність. Але це не виправдовує викрадення унікальних дверей і крадіжку з виломом плити зі стіни синагоги.
Так, українській владі не вистачає коштів на підтримання нормального стану стародавніх будівель. Але це не виправдовує незаконне вивезення артефактів у стилі «із колишньої колонії до столиці імперії».
Виявлення у 2023 році єврейських старовин з України в московському музеї глибоко обурило багатьох учених — фахівців з юдаїки та мистецтва з України, Ізраїлю та США. Вони підписали листи міністрам культури та закордонних справ України, в яких попросили Київ порушити на міжнародному рівні питання про повернення викраденого росіянами із синагог України.
«Демонтаж та вивезення за кордон цих артефактів прямо суперечать українському законодавству. Ці дії жодним чином не могли відбутися в законний спосіб і є кримінальними злочинами, за які мають понести відповідальність і замовники, і виконавці, і вигодоотримувачі. Споруди синагог у Чорткові та Підгайцях походять з 18-го та 17-го століть відповідно, і є пам’ятками архітектури національного та місцевого значення (охоронні номери 1742М і 1559).
Як об’єкти матеріальної спадщини єврейських громад, що були практично знищені під час Голокосту, вони становлять величезну історичну та культурну цінність. Втрату чи пошкодження цих пам’яток не можна компенсувати в жодний спосіб, а отже, вони непоправні. Нинішній занедбаний стан цих та інших подібних споруд є ганьбою для українського суспільства, але не може санкціонувати вчинення злочинних дій.
Особливо наголошуємо, що нелегальне вивезення за кордон України та експонування частин цих об’єктів на території Російської Федерації є частиною іншого, масштабнішого злочину країни-агресора — цілеспрямованого знищення та грабунку української історичної та культурної спадщини.
Серед іншого, ці дії, як і їх безкарність, шкодять стосункам України із закордонними партнерами, а зокрема з Державою Ізраїль, надаючи змогу пропагандистам Російської Федерації інструменталізувати тему українсько-єврейського минулого для завдання шкоди міжнародному іміджеві України», — йдеться у тексті листа, автори якого вимагали внести до списків санкцій України, США та ЄС громадянина Російської Федерації, власника «Музею історії євреїв в Росії» Сєрґєя Устінова.
Цей лист підписали д-р Софія Грачова із Центру Єврейських Студій Університету Торонто, Марта Раухер Осборн — голова проекту Rohatyn Jewish Heritage, д-р Артем Харченко — доцент Харківського національного університету мистецтв, д-р Сергій Гірік — старший викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, д-р Марта Гавришко з Clark University, професор Євген Котляр з Харківської Державної Академії дизайну та мистецтв, д-р Сергій Кравцов — старший дослідник Центру єврейського мистецтва Єврейського університету в Єрусалимі, та інші.
Я не цитуватиму тут кураторів московського музею — настільки їхні спроби виправдати крадіжку і контрабанду звучать аморально. За всіма їхніми жалюгідними виправданнями ховалася зухвала впевненість у тому, що Москві можна привласнювати собі будь-які предмети на пострадянському просторі.
І це при тому, що Чортків та Підгайці 17-го та 18-го століть взагалі не мали жодного відношення до «історії євреїв у Росії», бо ці міста знаходилися тоді у складі Польського королівства.
Тому цей злочин — це в чистому вигляді неоколоніальна апропріація чужої спадщини. Аморальне присвоєння чужого задля зміцнення імперського статусу Москви.
Я пишу цей текст як зарубку для нашої спільної українсько-єврейської пам'яті. Треба пам'ятати, що всі десять років російської агресії проти України путінський режим прагне не тільки стерти з землі українську спадщину, а й ламає з коренем, грабує і намагається привласнити єврейську спадщину України.
І коли настане час розплати за скоєні злочини, у довгому списку репарацій Росії на користь України мають бути й ці два єврейські артефакти, які були нахабно викрадені та незаконно вивезені до Москви.
Текст: Шимон Бріман (Ізраїль)
Колаж фотографій викрадених артефактів: сайт «Чортків-онлайн».