У 1946 році А.С. Протопопов у статті «Материалы по истории хирургического отделения Пензенской областной больницы» (ювілейназбірка до 100-річчя Пензенськоїобласноїлікарні, Пенза, 1946, с. 32 – 34) без будь-яких доказів відзначав: «Д.С. Щеткин при перитонизме и перитоните предложил симптом, именуемый симптомом Блюмберга. Мы в Пензе этот симптом всегда именовали симптомом Щеткина или реже Блюмберга-Щеткина».

Факти ж свідчили про те, що публікація М. Бюмберга була раніше (у 1907 році), ніж публікація Д.С. Щоткіна (1915 рік), а це є основним при визначенні пріоритету.

Не маючи змоги встановити точний термін початку практичного використання вказаного симптому, в світовій літературі, в тому числі, в учбових медичних посібниках,симптом і до цього часу іменується як симптом Блюмберга, у вітчизняних – симптом Блюмберга-Щоткіна (хірургія).

Так би і загубилися сліди відкриття світового значення лікаря з Конотопа Л. Епштейна, якби доля в 1968 році не звела мене за відомим вченим – істориком медицини, завідувачем кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Гродненського медичного інституту, доктором медичних наук професором В.Ч. Бржеським – автором єдиного в своєму роді 2-хтомного покажчика увіковічених 1304-х імен відомих медиків, матеріалів про них, зібраних і згрупованих більш як в 300-х томах, переданих Державному архіву Гродненської області (А. Плешевеня, «Дар профессора», «СоветскаяБелоруссия», 1985, 23 июня).

В.Ч. Бржеський, скеровуючи наші наукові дослідження, допоміг залучитись до першоджерел – колекції земських видань Петербурзької науково-медичної бібліотеки ім. Салтикова-Щедрина (лист).

Нам вдалося ознайомитися з ексклюзивними документами: «Медико-санитарными отчетами земских врачей Конотопского уезда», російськими медичними земськими виданнями, в т. ч. журналом «Врач» за 1899 рік, в якому був опублікований лист лікаря Л. Епштейна.

Це було відкриття: опис такого важливого симптому перитоніту був настільки точним, детальним, хрестоматійним, що не викликав жодних сумнівів– йдеться про симптом Блюмберга-Щоткіна, але відкритий, описаний і опублікований раніше вказаних авторів.

У 1972 році відомий петербурзький хірург, доктор медичних наук професор Михайло АкимовичЕлькін, ознайомившись з публікацією лікаря     Л. Епштейна, відзначив, що вона «гораздо более содержательна, чем публикации Блюмберга и Щеткина… Бесспорное право на приоритет в описании и открытии разбираемого симптома принадлежит не Блюмбергу и не Щеткину…» (М. Элькин, «Из истории открытия ведущего симптома перитонита», материалы 7-й научной сессии врачей Фрунзенского района г. Ленинграда, 1972, с. 51 – 53)

Продемонстрований на науковій сесії лікарів лист лікаря Л. Епштейна, опублікований в журналі «Врач», № 7 за 1899 рік, співставлення всіх наведених раніше документальних підтверджень дозволило М.А. Елькіну і науковій сесії лікарів зробити наступні висновки:

«1.Первое сообщение о ведущем симптоме перитонита принадлежит  бесспорно Л. Эпштейну и называть этот симптом по имени Блюмберга или Щеткина нет никаких оснований.

2.Описание ведущего симптома сделано Л. Эпштейном гораздо ранее  содержательнее, чем это впоследствии сделал Блюмберг и Щеткин.

3.Единственным объяснением полного забвения сообщения Л. Эпштейна может служить то, что оно было опубликовано в виде письма в редакцию и не попало в предметный указатель по разделам «перитонит» или «аппендицит».

(Материалы 7-й научной сессии врачей, г. Ленинград, 1972 г., с. 53)