Внесок конотопського лікаря Л.Епштейна в світову медичну науку і практику

 

Таким чином, пріоритетконотопськоголікаря Л. Епштейна у відкритті провідного симптому перитоніту підтверджений нашими науковими дослідженнями по історії медицини Конотопщини і провідними вченими: по історії медицини професором В.Ч. Бржеським, по хірургії – професором  М.А. Елькіним, а також самою науковою сесією лікарів м. Петербурга.

Люди, далекі від медицини, можуть скептично зауважити: «Подумаєш! Пощупав живіт, зробив якісь маніпуляції пальчиками і написав по це. Ну, що ж це за відкриття?»

Напевно, в них не болів живіт і вони разом з родичами, переповнені страху, не чекали вироку лікаря після отих «якихось маніпуляцій пальцями»–«Оперувати чи ні?»»

Спостережливий конотопський лікар Л. Епштейн дав в руки колег-педіатрів, терапевтів, хірургів, акушерів-гінекологів ознаку (симптом), яка у 100% давала правильну відповідь на оте таке страшне і дуже важливе для всіх запитання: «Чи є абдомінальна катастрофа? Треба оперувати чи можна обійтись консервативними методами».

Спробуйте приміряти цю ситуацію до себе або своїх близьких, і ви сповна відчуєте всю важливість і значення відкриття нашого земляка.

Що ж стосується «пальчиків лікаря», то вони і сьогодні, у вік техніки і комп’ютерів, залишаються не просто важливим, а й головним інструментом у практичній діяльності лікаря. Недаремно ж ми так часто, цінуючи руки хорошого лікаря, називаємо їх «золотими». Саме такі «золоті» руки і спостережливий аналітичний розум мав  наш земляк – земський лікар Л. Епштейн.

Ім’я лікаря Л Епштейна по праву повинно стати в ряду відомих діячів вітчизняної медицини, таких як П.В. Рудановський (1829 – 1888), К.В. Волков (1871 – 1938), А.І. Мещанінов (1879 – 1965), які, працюючі в провінційних лікарнях, робили наукові відкриття світового значення. Вченаіступіні докторів медицини їм були присвоєні без захисту дисертації (5, с. 112).

Серед 149 вчених-медиків Чернігівської губернії такого визнання удостоївся тільки один лікар – Масловський Опанас Федорович (1750 – 1804) – перший в Україні практичний (губернський) лікар, який, не навчаючись і не працюючи в закордонних університетах, за роботу «Про ріжки (ерготизм)» отримав звання доктора медицини.

Тільки випадковість завадила конотопському лікарю Л. Епштейну отримати світове визнання, адже його відкриття, що не втратило своєї практичної значимості в діагностиці «гострого живота» і сьогодні, має світове значення, допомогло врятувати життя сотням тисяч людей.

 

Джерела

1.Адрес. Календарь Черниговской губернии на 1901 год. Чернигов, 1900, с. 74.

2.Блюмберг М. Об одном диагностическом симптоме при аппендиците. Мюнхенськийщотижневиймедичний журнал, № 24, с. 1177 – 1178.

3.Бржеський В.Ч. Очерки истории земской хирургии. Т. I – II. Диссертацияд.м.н., г. Гродно, 1967 г.

4.Бржеський В.Ч. Про біографічні дані лікаря Л. Епштейна. Лист директору конотопського краєзнавчого музею від 14.04.1975.

5.Вагнер Е.А., Росновский А.А., Ягупов Д.П. О самовоспитании врача. Пермь 1969, 118 с., с 71.

6.Груша А.М., Дуля М.М. З історії медицини Чернігівщини.Чернігів,1999,с.152.

7.Календарь Черниговской губернии на 1895 год. Издание Черниговского губернского статистического комитета. Чернигов, 1895 г., с. 322 – 326.

8.Нікітін В.Г. Із історії виникнення, становлення і розвитку медичної допомоги на Конотопщині за 350 років. Конотоп, 1985, с. 35 – 36.

9.Плешевеня А. Дар профессора. Советская Белоруссия, 1985, 23 июня.

10.Протопопов А.С. Материалы по истории хирургического отделения Пензенской областной больницы. Пенза, 1946, с. 32 – 34.

11.Струков. Хірургія.

12.Щеткин Д.С. О брюшном дрожании.Журнал «Русский врач»,№ 23,с.544–545.

13.Элькин М.А. К истории открытия ведущего симптома перитонита. Материалы Седьмой сессии врачей Фрунзенского района г. Ленинграда, 1972, с. 51 – 54.

14.Эпштейн Л.Б. Письмо в редакцию журнала «Врач» № 72,1899,№7,с.203–204.

Добавить комментарий