«Еще прошу: за то меня любите, что я умру…»

М. Цветаева

Ясного недільного ранку золотої осені, 10 жовтня (10.10.10 – «магічна дата»), зупинилося серце благородної, мудрої, скромної людини Григорія Ізраїльовича Айзенштата. Душу ятрить жаль і проймає сум, розум не може змиритися з непоправною втратою. Поставлено крапку земного життя вірного сина єврейського народу, патріота своєї малої батьківщини – міста Конотопа, у якому існувало таке унікальне явище, як «Палестина», що стала і місцем появи на світ Божий 24 листопада 1939 року в інтелігентній єврейській родині сина Григорія. Йому судилася доля Вчителя, Журналіста і редактора, судилося очолити в роки незалежності України Конотопську єврейську общину…

Біля труни небіжчика у дворі багатоповерхового будинку зійшлося багато людей, щоб провести в останній путь земляка. На те місце, де, за висловом самого Григорія Ізраїльовича, «замислюємося про сенс життя, про стосунки між людьми, про людську пам’ять і слід, що залишаємо після себе на землі».

Читать далее →

Часом доводиться чути твердження, що для слави треба як мінімум жити в столиці. Не вступаючи в серйозну полеміку з прибічниками цього вислову, можна назвати не один десяток відомих людей, які здобули широке визнання, залишаючись мешканцями невеликих містечок. Серед них – редактор конотопської газети, яку читають в Ізраїлі та США, Австралії а Німеччині, не говорячи вже про країни СНД.

Мова йде про Григорія Ізраїльовича Айзенштата, який 24 листопада відзначатиме сімдесятиріччя. Він народився в центрі Конотопа, у будинку, знаному у народі під назвою «Палестина». Через багато десятиліть у міській газеті побачили світ спогади про неповторну атмосферу післявоєнного будинку, сповнені безмежною любов’ю до рідного міста та характерним єврейським гумором.

Хлопець ріс в інтелігентній сім’ї – батько досконало знав іврит та ідиш, які викладав у єврейській школі, цитував напам’ять Тору (П’ятикнижжя). Характерна фраза про дитинство: «Хлібом не наїдався, а книжки читав досхочу…»

Читать далее →

Лауреат відзнаки О.М. Лазаревського 2002 року Григорій Ізраїльович Айзенштат працював викладачем іноземних мов в середній та вищій школах, педагогічний стаж 37 років, загальний трудовий – 43. Голова правління єврейського товариства «ЛЕБН» — «Жизнь», редактор газети «ЛЕБН». Автор, упорядник і редактор книги «Конотоп. Евреи. Прошлое. Настоящее» (2001).

Корінний конотопець. Народився 24 листопада 1939 рок в будинку, що в Конотопі називають «Палестина». Одного разу, проходячи повз нього, Григорій Ізраїльович показав нам, своїм супутникам, вікно на першому поверсі, за яким була маленька кімната, де він вперше побачив світ і провів дитинство: «Хлібом не наїдався, а книжки читав досхочу…»

Ріс в інтелігентній сім’ї. Батько досконало знав іврит та ідиш, які викладав у єврейський школі, цитував напам’ять Тору (П’ятикнижжя),

Г.І. Айзенштат закінчив СШ № 2, факультет іноземних мов Курського педагогічного інституту за спеціальністю англійська та німецька мови. Відпрацювавши обов’язкові два роки за направленням у селищі Тьоткіно під Курськом, Григорій Ізраїльович повернувся до рідного Конотопа. З 1964 по 1994 р.р. працював учителем німецької мови у школі-інтернаті № 1, за сумісництвом викладав англійську в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту. Підготував 40 співробітників «Автоматвуглерудпрому» до здачі кандидатського мінімуму з англійської мови. Вже тоді товаришував з місцевими журналістами. У міськрайонній газеті «Радянський прапор» з 1966 року вів рубрику «Шахові цікавинки». Після певної перерви відновив співробітництво з пресою, коли у 1993 році його обрали головою єврейського товариства «ЛЕБН», метою   якого стали: підйом національної свідомості давнього народу, сприяння відродженню культури, релігії, мови, відновлення історичних цінностей, пропаганда ідей інтернаціоналізму, дружби та братерства, підтримка прямих міжнародних контактів, боротьба з проявами національного нігілізму та антисемітизму. З притаманною йому відповідальністю за все і всіх Григорій Ізраїльович поринув у вир нелегкої роботи, в тому числі і з пресою. Його матеріали з народознавства та інформації про діяльність очолюваного ним товариства протягом 1994-го систематично з’являлись в «Конотопському краї». За підсумками року Айзенштат був визнаний лауреатом в числі інших активних громадських кореспондентів газети.
Читать далее →