ОТВЕТ ЧИТАТЕЛЮ 

Шановний Іване Андрійовичу! Я теж довго вагався, чи відповідати вам (пишу «вам» навмисне з малої літери, бо ви єврейські прізвища пишете з малої), чи промовчати, бо впевнений, нічого не допоможе вам в вашій плутанині історичних (а ви вважаєте себе істориком) фактів, подій, тлумачень.

Ви впевнені, що ваш рівень знань «на висоті», і ви бездоганно володієте українською мовою. В свою чергу я намагаюсь спілкуватись мовою співрозмовника і міг би це робити  на п’яти мовах. (Вибачте за нескромність). Ви звинувачуєте нас в тому, чого немає насправді, коли пишете: «Ви навіть свій «ЛЕБН» у Конотопі не хочете друкувати українською мовою. Отже, видно пана по халявах!» У свідоцтві про реєстрацію нашої газети ми говорили, що друкуємось трьома (російською, українською, єврейською) мовами, чого і намагаємось дотримуватись. Почитайте нашу газету і ви переконаєтесь в цьому.

Я міг би відповісти на кожне ваше речення, навіть слово, але про що можна розмовляти з людиною, яка, слава Б-гу, живе на світі більше 80 років (ви підкреслюєте це) і проголошує: «В Бабиному Яру було розстріляно лише 52 тисячі євреїв…» Мене тут вражає прислівник «лише». Ви знаєте, що таке прислівник?

І зараз більше для читачів, ніж для вас, я перерахую деякі ваші «відкриття»: Леніна звали Хайме, і справжнє його прізвище було Гольдман, а поляк Фелікс Дзержинський – для вас це Рувім, справжнє прізвище Крупської – Фінберг, а грузина Сталіна звали Йоселе. Я розумію, для чого ви даєте всім їм єврейські імена. За вашою логікою вас можна називати Кальман (Kahl – лисий; з німецької).

Українців ви називаєте не інакше, як українці-Русичі. Історику не пристало не знати, як писати прізвище класика єврейської і світової літератури Шолом — Алейхема (це його псевдонім, а справжнє прізвище– Рабінович; не подобається?)

Я не торкаюсь ваших істин в останній інстанції щодо біблейських часів чи інших історичних періодів, про які ви намагаєтесь говорити. Вибачте, але про що можна розмовляти з людиною, яка потребує елементарних консультацій і спирається на логіку і розум кота Леопольда?!