ЗАЛЮБЛЕНИЙ У РІДНИЙ КОНОТОП 

Часом доводиться чути твердження, що для слави треба як мінімум жити в столиці. Не вступаючи в серйозну полеміку з прибічниками цього вислову, можна назвати не один десяток відомих людей, які здобули широке визнання, залишаючись мешканцями невеликих містечок. Серед них – редактор конотопської газети, яку читають в Ізраїлі та США, Австралії а Німеччині, не говорячи вже про країни СНД.

Мова йде про Григорія Ізраїльовича Айзенштата, який 24 листопада відзначатиме сімдесятиріччя. Він народився в центрі Конотопа, у будинку, знаному у народі під назвою «Палестина». Через багато десятиліть у міській газеті побачили світ спогади про неповторну атмосферу післявоєнного будинку, сповнені безмежною любов’ю до рідного міста та характерним єврейським гумором.

Хлопець ріс в інтелігентній сім’ї – батько досконало знав іврит та ідиш, які викладав у єврейській школі, цитував напам’ять Тору (П’ятикнижжя). Характерна фраза про дитинство: «Хлібом не наїдався, а книжки читав досхочу…»

Закінчивши міську середню школу № 2, Григорій у Курському педінституті здобув фах учителя німецької та англійської мов. Після обов’язкової тоді дворічної роботи за розподілом на Курщині повернувся до рідного міста.

Більше трьох десятиліть Григорій Ізраїльович віддав педагогічній роботі. Викладав німецьку  мову в школі-інтернаті № 1, за сумісництвом викладав англійську в Конотопському філіалі Харківського політехнічного інституту.

Працю педагога взагалі легкою не назвеш, а в інтернаті і поготів. Колишній учень інтернату, а нині приватний підприємець Олександр Козуля згадує: «Григорій Ізраїльович – прекрасна людина і чудовий педагог. Ми росли без батьківського піклування, і він був ніби батьком, нікого не ображав, завжди приходив на допомогу в скрутній ситуації. Учив нас життю, прагнув, щоб ми стали справжніми людьми». Погодьтеся, такі слова – краща характеристика і найвища нагорода педагогові.

Але  педагогічною  діяльністю  життя  Григорія  Айзенштата  не